Останні кілька років стало модно наймати у штат компаній бізнес-аналітика. Це стало показником просунутості керівництва. Але реально здебільшого під цією назвою ховається звичайний фінансист, який виконує свої стандартні обов'язки. Спробую дати короткий опис цієї професії, сподіваюся, цю посаду прояснить, хто такий бізнес-аналітик, кому і навіщо він потрібен.
Бізнес-аналітик — це фахівець, який досліджує проблему замовника, шукає рішення та оформлює його концепцію у формі вимог, на які надалі орієнтуватимуться розробники під час створення продукту.
Головне завдання бізнес-аналітика – виявити проблеми бізнесу замовника та знайти максимально ефективне рішення. Для цього він повинен володіти знаннями в предметній галузі. Бізнес-аналітик працює з вимогами на всіх етапах життєвого циклу розробки ПЗ та постійно виступає посередником між замовником та командою програмістів.
Робота бізнес-аналітика включає такі етапи:
1. Виявити потреби замовника, зрозуміти проблему, що він хоче вирішити.
2. Самостійно чи за допомогою команди сформулювати концепцію рішення.
3. Оформити концепцію на технічне завдання з конкретними вимогами до майбутнього продукту. Для цього використовуються різні техніки бізнес-аналізу — використання моделей процесів і структур, прототипи інтерфейсу користувача, сценарії використання. У цей час виробляється точна оцінка трудовитрат і тривалості робіт.
4. Деталізувати кожну вимогу у вигляді специфікацій.
5. Консультувати програмістів та тестувальників під час розробки продукту, спірні моменти обговорювати із замовником.
У великих проектах іноді поділяють роль Бізнес-аналітика та Системного аналітика. До обов'язків Бізнес-аналітика входить виявлення бізнес-мети замовника, продумування концепцій рішення та формування вимоги. В обов'язки Системного аналітика - формалізація та специфікація вимог, написання технічного завдання на рівні функціональних вимог та програмної реалізації.
Типовий робочий день бізнес-аналітика - це:
- Мітинги з проектною командою та із замовником;
- опрацювання концептуальних рішень;
- робота з інструментами аналізу: схемами, діаграмами, моделями, прототипами;
- Робота з вимогами: збирання, написання ТЗ та специфікацій;
- Консультації розробників та тестувальників;
- Вивчення стандартів.
